ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ

Виробнича практика – одна з форм навчання, невід’ємна складова процесу підготовки фахівців, основним завданням якої є якість практичної підготовки випускників і проводиться на оснащених відповідним чином сучасних підприємствах, в організаціях різних галузей господарства. Від якості виконання завдань у період практики залежить професійне становлення майбутнього фахівця.

Виробнича практика проводиться на підприємствах різних сфер діяльності та фінансових установах, які мають певний досвід в організації сучасного бізнесу і використовують автоматизовані системи управління або їх окремі функціональні підсистеми. Можливі різні варіанти баз практики за напрямами діяльності: виробничі підприємства, підприємства сфери послуг, фінансові, державні та муніципальні установи. Підприємство, обране за базу практики, має відповідати певним вимогам: бути самостійним господарюючим суб’єктом, мати досвід діяльності на ринку не менше 3 років, функціонувати у ринковій економіці як відкрита господарська система. У програмі практики враховано сучасний стан соціально-економічного розвитку України.

Виробнича практика проводиться відповідно до вимог Положення про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України, затвердженого наказом Міносвіти України від 8 квітня 1993 року №93.

Метою переддипломної практики є закріплення теоретичних знань, які були отримані в процесі навчання, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в певних виробничих умовах, оволодіння сучасними методами, формами організації, знаряддями праці в галузі майбутньої спеціальності, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати на практиці.

На виробничу практику згідно з навчальним планом спеціальності 5.03050201 “Інформаційна діяльність підприємства” денної форми навчання відводиться 162 години. Виробнича практика завершує формування цілісної системи теоретичних знань і практичних навичок з питань організації та управління інформаційною діяльністю суб’єктів господарювання; з методики планування, раціональної організації та підвищення ефективності переддипломної діяльності підприємства; з інформаційних технологій управління економічними системами через використання засобів автоматизації складання і ведення електронних документів, документообігу та бізнес-процесів.

Перед направленням на практику студенти повинні ознайомитись із програмою практики, орієнтовним планом її виконання, формою і порядком ведення звіту-щоденника, діючими положеннями про виробничу практику, умовами праці і побуту та пройти інструктаж з питань охорони праці відповідно до Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02.99 р. №27.

Керівництво виробничою практикою від навчального закладу здійснюється викладачами спеціальних дисциплін. Вони періодично перевіряють хід практики, надають студентам методичну допомогу під час виконання розділів практики та ведення звіту-щоденника.

Керівники практики від підприємства призначаються з числа провідних фахівців підприємства, які обов’язково повинні мати вищу економічну освіту. Призначення фіксується у наказі підприємства.

На базі практики створюються належні умови для безпечної роботи студентів на кожному робочому місці, проводиться обов’язковий інструктаж з охорони праці та техніки безпеки, відбувається знайомство з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Керівники практики від підприємств організовують практичне навчання відповідно до програми практики, створюють необхідні умови для освоєння практикантами нової техніки, засвоєння передових технологій, сучасних методів організації праці тощо, забезпечують студентам-практикантам можливість користування науково-технічною бібліотекою, нормативною та іншою документацією, необхідною для виконання програми практики.

Керівник практики від підприємства, за умови позитивної оцінки роботи студента, складає на нього характеристику (додаток В), де занотовує свої враження про виконання програми практики, засвідчує її своїм підписом та печаткою підприємства.

Після закінчення терміну практики студенти звітуються про виконання програми. Звітування передбачає здачу:

– оформленого та підписаного керівниками практики щоденника (додаток Д);

– прорецензованого керівником практики від вузу письмового звіту.

Індивідуальний письмовий звіт про проходження переддипломної практики є головним звітним документом, що надає студент.

Індивідуальний звіт практиканта має відповідати загальним вимогами до оформлення звіту з науково-дослідної роботи.

Індивідуальний звіт повинен містити такі компоненти у зазначеній послідовності:

– титульний аркуш (додаток А);

– зміст із назвами і номерами початкових сторінок усіх розділів звіту (додаток Б);

– звіт про проходження практики;

– аркуш в кінці звіту для складання рецензії керівником практики від вузу (додаток Г).

Звіт із практики захищається студентами під час заліку протягом тижня після закінчення практики. Під час захисту дозволяється користуватись плакатами, таблицями, презентаціями, фотографіями з місця проходження переддипломної практики, тощо.

Кінцева узагальнена оцінка за виробничу практику виставляється керівником практики під час заліку. Оцінка має враховувати рівень виконання завдань практики та зміст представлених звітних документів.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ:

Зміст роботи	Оформлення роботи	Захист роботи	Сума балів
до 50 балів	до 20 балів	до 30 балів	до 100

Переведення балів в оцінку:

Сума балів	Оцінка
90-100	5 (відмінно)
75-89	4 (добре)
60-74	3 (задовільно)
0-59	2 (незадовільно)

Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість та в залікову книжку студента. Студент, який отримав негативну оцінку з практики, відраховується з навчального закладу.

Підсумки практики обговорюються та підбиваються на засіданні циклової комісії інформаційних дисциплін.

Орієнтовний тематичний план для проходження переддипломної практики на підприємствах

№ п/п	Зміст практики	Кількість днів	Кількість годин
1.	ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1.	Характеристика організації та управління фінансово-економічною діяльністю підприємства	1	9
1.2.	Ознайомлення з технічним та програмним забезпеченням підприємства	2	18
1.3.	Аналіз автоматизованих задач управління виробництвом та інших процесів	2	18
1.4.	Організація охорони праці на підприємстві	1	9
2.	ВИРОБНИЧА ЧАСТИНА
2.1.	Організація обліку касових операцій на підприємстві	1	9
2.2.	Облік товарно-матеріальних цінностей	1	9
2.3.	Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками	1	9
2.4.	Облік розрахунків з підзвітними особами	1	9
2.5.	Облік розрахунків з бюджетом, органами державного страхування та різними дебіторами і кредиторами	1	9
3.	ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА (індивідуальні завдання)
3.1.	Створення електронного документу	2	18
3.2	Робота з базами даних	2	18
4.	ВИСНОВКИ	1	9
5.	Оформлення звіту про проходження практики	2	18
Разом		18	162

1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Характеристика організації та управління фінансово-економічною діяльністю підприємства

Характеристика підприємства

· вказати: дату створення, юридичну адресу, форму власності, належність до певної організаційно-правової форми, основні цілі діяльності;

· стисло описати: історію створення і розвитку підприємства, форми власності та господарювання, форми залучення інвестицій, організацію робочих місць та кваліфікаційні вимоги; організацію документообігу та електронного документообігу на підприємстві.

· визначити: стадію життєвого циклу підприємства, структуру і функції відділів та підрозділів, посадові обов'язки працівників.

Фінансово-економічні показники підприємства

· визначити: величину статутного фонду, вартість основних фондів;

· показати в динаміці за 3 роки: суму прибутку (збитку), обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), вартість оборотних фондів, розмір залучених інвестицій, кількість робітників та службовців, фонд заробітної плати і т.п..

1.2. Ознайомлення з технічним та програмним забезпеченням підприємства

Опис технічного та програмного забезпечення, яке використовується на підприємстві. Роль сертифікованого програмного забезпечення. Види мереж. Інтернет-технології в інформаційній діяльності підприємства. Методи захисту інформації.

1.3. Аналіз автоматизованих задач управління виробництвом та інших процесів

Аналіз автоматизації задач бухобліку, банківської справи, фінансів, менеджменту, маркетингу, тощо за використанням новітніх інформаційних технологій:

автоматизація документообігу та безпаперові технології у електронному офісі. АРМ та інтеграція технічних, програмних та інформаційних засобів на робочому місці фахівця;

архітектура систем електронної комерції. Пластикові картки та платіжні системи електронних грошей;

аналіз вимог до корпоративних інформаційних систем з архітектурою файл–серверних, клієнт–серверних, Intranet–інтегрованих розподілених додатків;

сховища даних з аналітичним обробленням;

комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень (СППР) та експертні системи (ЕС) на підприємствах, їх характеристики;

інформаційно-довідкові системи;

ІС керування проектами;

ІС основних функцій бізнесу (маркетинг, фінансовий менеджмент, аудит);

інформаційні технології формування бізнес-планів;

корпоративні інформаційні системи (КІС);

організаційно-методичні основи створення і функціонування менеджерських інформаційних систем;

міжнародні стандарти інформаційних систем управління підприємством;

інтегровані системи управління підприємством.

1.4. Організація охорони праці на підприємстві

Функціонування системи управління охороною праці на підприємстві. Створення безпечних і здорових умов праці. Забезпечення належного утримання будівель та споруд, виробничого обладнання та устаткування, санітарно-гігієнічних умов праці, забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту. Оцінка технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці.

2. ВИРОБНИЧА ЧАСТИНА

2.1. Організація обліку касових операцій.

До звіту додати складені на підставі звітних даних підприємства прибуткові і видаткові касові ордери. Зареєструвати їх в журналі реєстрації касових документів. Зробити записи в касову книгу та звіт касира. Оформити журнал-ордер по рах. 301 на підставі даних звіту касира.

2.2. Облік товарно-матеріальних цінностей.

До звіту додати первинні документи по руху одного із видів запасів (паливо, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, тощо): накладні внутрішньогосподарського призначення, лімітно-забірні картки. Зробити записи в картки складського обліку по руху запасів. Проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, складання зведених звітів про рух матеріальних цінностей, надходження, видача і списання товарно-матеріальних цінностей.

2.3. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

До звіту додати складені на підставі звітних даних підприємства такі документи: рахунки-фактури, накладні, податкові накладні, платіжні доручення, довіреності. На підставі первинних документів скласти Реєстр розрахунків з постачальниками і підрядчиками та зробити записи в журнал-ордер по рах. 631, підрахувати сальдо на кінець місяця.

2.4. Облік розрахунків з підзвітними особами

До звіту прикласти 2-3 оформлені авансові звіти, 1-2 посвідчення про відрядження, прибутковий та видатковий касовий ордер. На підставі оформлених первинних документів зробити записи в журнал-ордер по рах. 3721.

2.5. Облік розрахунків з бюджетом, органами державного страхування та різними дебіторами і кредиторами

До звіту додати розрахунки податків які сплачує підприємство, податкові накладні, платіжні доручення; на підставі первинних документів зробити записи в відповідний журнал-ордер.

3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

3.1. Створення електронного документу

Створити електронну форму бланку документа за вказаним варіантом засобами Word або Excel. В шаблоні електронного документа використати поля форми: текстові поля; поля зі списками, що розкриваються; прапорці; тощо. Заповнити створенний електронний бланк даними, надрукувати його та прикласти до звіту. Описати в звіті послідовність створення електронної форми документа.

3.2. Робота з базами даних

За вказаним варіантом розробити запит до готової бази даних Basa2000.mdb, яка знаходиться в мережі коледжу на диску p:\iнф_дiяльнiсть. В звіті описати процес створення запиту та прикласти друковану копію результату виконання запиту.

4. ВИСНОВКИ

Висновки та пропозиції щодо вдосконалення або підвищення рівня комп’ютеризації окремих аспектів діяльності, ефективності управлінських рішень підприємства. Оцінювання стану та розв’язання задач управління економічною системою, що містяться в розрахунково-аналітичній частині (наприклад, аналіз фінансової звітності підприємства або фінансової установи, ефективності функціонування окремих ланок виробничого процесу, програмного забезпечення, тощо).

5. Оформлення звіту про проходження практики

За результатами проходження практики студент складає звіт про виконання програми практики обсягом 40–60 сторінок з конкретним описом виконаної роботи. Звіт повинен містити відомості про виконання всіх розділів програми практики, висновки та пропозиції, список використаної літератури. Текст звіту ілюструється відповідними розрахунками, таблицями, схемами, рисунками тощо. Орієнтовний план звіту про виконання програми переддипломної практики:

• вступ, в якому треба зазначити мету та завдання практики;

• розділи відповідно до програми практики та завдань керівника практики від навчального закладу, що містять стислий аналіз матеріалів, зібраних на підприємстві;

• висновки про проходження практики з пропозиціями щодо вдосконалення методів та організації роботи або шляхів вирішення існуючих проблем управління на підприємстві;

• додатки (звітність підприємства).

Звіт оформлюється на аркушах формату А4, скріплюється та подається керівнику практики від підприємства на підпис. Керівники практики від підприємства та від навчального закладу, пишуть відгуки, де зазначають ступінь виконання студентом програми практики та набутих необхідних умінь. Звіт про практику подається до навчального закладу не пізніше як через 2 дні після завершення практики. В навчальному закладі проводиться захист звітів про практику. До складу комісії із захисту входять керівники практики, завідувач циклової комісії, керівники навчальних частин вузу. Захист звітів оформлюється протоколами з диференційованою оцінкою роботи студентів. На титульній сторінці звіту про практику ставиться підпис голови комісії про захист.

Вимоги до оформлення звіту

Оформлення тексту

- текст роботи виконують машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) способом на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через півтора (1,5) міжрядкових інтервали, шрифт Times New Roman, 14 пт.;

- сторінка тексту обмежується полями: лівим - 30 мм, правим - 15 мм, верхнім - 20 мм, нижнім - 20 мм;

- під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж всієї роботи. Лінії, цифри, літери та інші знаки мають бути чіткими, не розпливчастими, однаково чорними впродовж усієї роботи;

- структурні елементи, „ЗМІСТ”, „ВСТУП”, „ВИСНОВКИ”, „ЛІТЕРАТУРА” не нумерують, а їх назви помічають заголовками;

- заголовки структурних елементів роботи і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи;

- заголовки підрозділів пишуть малими літерами (крім першої великої) з абзацу, який має дорівнювати 1,25 см і бути однаковим упродовж усього тексту. Перенесення слів у заголовку не допускається. Крапку у кінці заголовка не ставлять;

- розділи і підрозділи нумерують арабськими цифрами без крапки. Текст кожного підрозділу, висновків, списку літератури починається з нової сторінки;

- розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах усього тексту за винятком додатків (розділ 1, розділ 2 і т. ін.);

- номер підрозділу включає номер розділу і порядковий номер підрозділу, відокремлені крапкою (1.1, 1.2 і т. ін.);

- сторінки роботи нумерують арабськими цифрами. На титульній сторінці номер не ставиться, на наступних сторінках – знизу по центру без крапки, починаючи з 2-ї (наскрізна нумерація з додатками).

Оформлення переліків

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки, які повинні розташовуватись стовпцем. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку. Ліворуч в абетковому (або будь-якому іншому) порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці скорочення і терміни, праворуч - їх детальну розшифровку.

Приклад оформлення простого переліку:

Стратегічну спрямованість ефективної збутової діяльності забезпечують наступні чинники:

- посилення маркетингової орієнтації підприємства;

- систематичне виявлення збутових ризиків і маркетингових можливостей підприємства у сфері збуту;

- забезпечення ефективної довгострокової маркетингової взаємодії підприємства з покупцями та бізнес-суб'єктами;

- впровадження і коректування стратегічних цілей;

- розробка оптимальних збутових стратегій підприємства.

Приклад оформлення складного переліку:

Маркетинговий аудит складається з шести основних етапів:

1. Попередня підготовка:

а) перший контакт із вищим керівництвом підприємства з метою розробки угоди щодо цілей, діапазону, глибини, джерел інформації, виду кінцевого звіту, терміну проведення аудиту;

б) розробку завдання - плану на основі попереднього аналізу проблеми (передбачається підготовка маркетингового аудиту з визначенням конкретних осіб, які мають бути опитані, час і місце співбесід та ін.);

в) переговори й укладання контракту на консультативну допомогу.

2. Діагностичне обстеження і т. д.

Оформлення таблиць

Для відображення цифрового матеріалу, уточнення та зручності порівняння показників застосовуються таблиці, що оформлюються відповідно до рис. 1.

Таблиця ____

_________________________________назва таблиці

Заголовок		Заголовки граф
		Підзаголовки граф
		Рядки
		(горизонтальні
		рядки)

# Боковик (графа для заголовків рядків)	Графи (колонки)

Рис. 1. Оформлення таблиць

Таблиці оформлюють у наступному порядку:

- нумерують таблиці арабськими цифрами (за винятком таблиць у додатках);

- нумерують таблиці в межах розділу. У цьому випадку номер таблиці складатиметься з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (табл. 2.1);

- на всі таблиці в тексті мають бути посилання: друкують слово „Таблиця” та зазначають її номер;

- заголовки граф і рядків починають з великої літери, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих - якщо вони самостійні. В кінці заголовків і підзаголовків крапки не ставлять; заголовки стовпців, як правило, друкують паралельно рядкам таблиці;

- за необхідності допускається перпендикулярне розміщення заголовків стовпців;

- при перенесені таблиці на іншу сторінку її заголовок повторювати не потрібно. Таблицю з великою кількістю граф допускається ділити на частини і розміщувати одну під одною на тій самій сторінці;

- якщо таблицю переносять на наступні сторінки, проводять нижню горизонтальну лінію; на наступних сторінках друкують „Продовження таблиці” („Закінчення таблиці”) та її номер, проставляють номери граф відповідно до першої частини таблиці;

- горизонтальні й вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, можна не креслити, якщо брак таких не ускладнює користування таблицею;

- якщо текст, який повторюється, складається з одного рядка, то замість нього ставлять лапки, якщо з двох і більше - то при першому повторі пишуть „те саме”, а далі ставлять лапки. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних символів, що повторюються, не допускається. Якщо ніяких даних не наводять, то в рядку ставлять прочерк;

- таблицю залежно від розміру розміщують під текстом, у якому вперше на неї посилаються, або на наступній сторінці. Допускається розміщувати таблиці вздовж довгого боку аркуша паперу.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 2.1

Частка ринку продукції ВАТ ”Аналітприлад” на внутрішньому та зовнішньому ринках впродовж 2012-2013 рр.

№ п/п.	Основні групи продукції	2013		2014
№ п/п.	Основні групи продукції	Внутр. ринок, %	Зовн. ринок, %	Внутр. ринок, %	Зовн. ринок, %
1	2	3	4	5	6
1	Газоаналізатори	76	14	60	10
2	Рефрактометри	77	20	85	25

Закінчення таблиці 2.1

1	2	3	4	5	6
3	Сахариметри	75	25	80	40
4	Товари народного споживання	7	2,5	10	1
5	Середня частка реаліз. продукції	58,8	15,4	58,8	19

Розділ або підрозділ у роботі не може завершуватись таблицею. Після таблиці обов’язково має бути текст з її аналізом, поясненнями або висновками.

Оформлення ілюстрацій

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми і таке інше) розміщують у роботі безпосередньо після тексту, в якому про нього згадується вперше, або на наступній сторінці, а за необхідності - у додатку. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Таблиці, що доповнюють ілюстрації, розміщують після графічного матеріалу.

Ілюстрації нумерують арабськими цифрами за текстом роботи (за виключенням додатків) і супроводжують підписом (назва). Нумерація ілюстрацій здійснюється у межах розділу. Номер рисунка складається з номерів розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (рис. 1.1).

За необхідності під рисунком розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). У цьому випадку слово «рисунок» і назву подають після пояснювальних даних.

Рисунок (діаграму, схему, графік тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці.

Ілюстрації за необхідності можуть бути перелічені у змісті із зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені.

Приклад оформлення ілюстрацій:

Рис. 2.4 Структура реалізації продукції за основними її групами на ВАТ „Аналітприлад” у 2009 році

Розділ або підрозділ у роботі не може завершуватись рисунком. Після рисунку обов’язково має бути текст з його аналізом, поясненнями або висновками.

Оформлення формул

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути вільним не менше одного вільного рядка.

Нумерація формул і рівнянь у роботі (за винятком додатків) наскрізна за текстом кейса арабськими цифрами. Номер формули друкується в круглих дужках на рівні формули праворуч. Можлива нумерація формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: .... у формулі (2.1), (3.3).

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка.

Посилання у тексті роботи на формули (їх порядкові номери) подають у дужках, наприклад: … у формулі (1.1).

У формулі-символі фізичних одиниць слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, наводяться під формулою. Пояснення кожного символу слід наводити з нового рядка в тій послідовності, в якій їх наведено у формулі. Перший рядок пояснення починається зі слова „де” без двокрапки.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад оформлення формули:

Так, для визначення показника рівня залучення уваги покупців до зовнішньої реклами (вітрини) застосовують наступну формулу:

Ỹ = Ρ : ķ , (3.2)

де Ỹ — рівень залучення уваги перехожих;

Ρ — кількість людей, що звернули увагу на зовнішню рекламу(вітрину) протягом певного періоду;

ķ — загальна кількість людей, що пройшли повз вітрину в той же період.

Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні бізнес-кейса студент повинен давати посилання на джерела, матеріали з яких наводяться в роботі або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, завдання, питання. Такі посилання надають можливість відшукати документи і перевірити достовірність відомостей щодо цитування документа, надають необхідну інформацію та допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому випадку, коли в них є матеріал, що не включений до останнього видання.

Посилання дають одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела.

Приклад оформлення посилань на джерела інформації:

Для аналізу макросередовища в країнах зі слаборозвиненою економікою або економікою в перехідні періоди застосовують PEST-аналіз [5, с. 79].

Список використаних джерел оформлюється в алфавітному порядку авторів або назв книг.

Додатки

Матеріал, що доповнює положення звіту, допускається розміщувати в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис алгоритмів і програм задач, що розв’язуються на ЕОМ та ін.

Додатки можуть бути обов’язковими та інформаційними. Інформаційні додатки, в свою чергу, можуть бути рекомендованого або довідкового характеру.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Після слова „Додаток” друкують літеру, що позначає його послідовність.

Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та О.

У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі праворуч на сторінці слова „ДОДАТОК” і його позначення.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов’язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

ЛІТЕРАТУРА

1. Асеев Г.П., Электронный документооборот (учебник), Киев, Кондор, 2007

2. Гуцалюк М.В., Організація захисту інформації, Київ,Альтерпрес,2006

3. Ліпінська А.В., Інформаційні ресурси в документознавстві (навчальний посібник), Київ, Університет «Україна», 2007

4. Ліпінська А.В., Технічне забезпечення інформаційної діяльності (навчальний посібник), Київ, Університет Україна, 2007

5. Марущак А.І., Інформаційне право: регулювання інформаційної діяльності (навчальний посібник), Київ, ВД «Скіф» КНТ, 2008

6. Марущак А.І., Інформаційне право: доступ до інформації (навчальний посібник) Київ, ВД «Скіф» КНТ, 2007

7. Онищенко В.О., Організація виробництва (практикум), Київ, Лібра, 2005

8. Плескач В.Л., Електронна комерція (підручник), Київ, Знання, 2007

9. Салтевский М.В., Электронные документы в информационном обществе: проблемы формирования юридической концепции, Харьков,2006

10. Тян Р.Б., Планирование деятельности предприятия, Киев, МАУП, 1998

11. Уткин В.Б.,Балдин К.В., Информационные системы в экономике (учебник), Москва, Академия, 2004

12. Шаповалов О.Ф. Економіка інформаційної діяльності (навчальний посібник) Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2007